I. АГА́

I. Ага́, меж. А! Вотъ какъ! А что! Ага, попались. Рудч. Ск. І. 119. II. Ага́, нар. 1) = Эге. А казав же він? — Ага! Шейк. 2) Ироническ.: какъ разъ! Зробив же він своє діло? — Ага! Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 3.

Грінченко. Словник української мови 

I. АЙ! →

T: 0.085380657 M: 2 D: 2