ГОСТРОСПИ́ННИЙ, А, Е.

Гостроспи́нний, а, е. О лошади; имѣющій острую спину, съ выдающимся спиннымъ хребтомъ. Який у тебе кінь гостроспинний, — на ньому верхи не далеко заїдеш. Ма’ть йому вівса не даєш. Канев. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 319.

Грінченко. Словник української мови 

T: 1.132928592 M: 1 D: 1