ГОСТРІ́Й, РІЯ́,

Гострі́й, рія́, м. Лезвее, острый край ножа, бритвы и пр. Сумск. у. Ум. Гостріє́ць. Екатер. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 319.

Грінченко. Словник української мови 

ГО́СТРИЙ, А, Е. →← ГО́СТОЧКО, КА,

T: 0.123019917 M: 3 D: 3