ГОСТЮВИ́ТИЙ, А, Е.

Гостюви́тий, а, е. Любящій бывать въ гостяхъ. Аф. 367. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 319.

Грінченко. Словник української мови 

T: 1.150744029 M: 1 D: 1