ГОЧА́ТИ, ЧУ́, ЧИ́Ш,

Гоча́ти, чу́, чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать. Н. п. Харьк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 320.

Грінченко. Словник української мови 

ГОЯ →← ГО́ЧІ, ЧЕЙ,

T: 0.129338281 M: 3 D: 3