ГРА́ЙКА, КИ,

Гра́йка, ки, ж. 1) Игра, партія игры. Ходіт до мене на грайку. Вх. Зн. 12. 2) Родъ сильно жужжащей при полетѣ мухи. Вх. Зн. 12. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 321.

Грінченко. Словник української мови 

ГРА́ЙЛИВИЙ, А, Е. →← ГРА́ЙВОРОН, НА,

T: 0.138160685 M: 3 D: 3