ГРА́П

Гра́п, па, м. Графъ. Левиц. І. 493. Стор. І. 152. Драг. 83. Лотоцький! не думай, що ти грап Потоцький, бо ти вех (паламарь) з села Бебех. Ном. № 5509. Поздоровляю ясновельможного пана грапа з іменинами. Рудч. Ск. II. 203. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 322.

Грінченко. Словник української мови 

ГРАПИ́НЯ, НІ, →← ГРАНЯ́СТИЙ

T: 0.119534407 M: 3 D: 3