ГРА́Ч, ЧА́,

Гра́ч, ча́, м. 1) Игрокъ. Чуб. ІІІ. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкантъ. Які грачі, шані й танці. Новомоск. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 323.

Грінченко. Словник української мови 

T: 0.107913523 M: 1 D: 1