ГРАБА́РКА, КИ,

Граба́рка, ки, ж. 1) Тачка, повозка для возки земли. 2) Артель землекоповъ съ тачками. 3) Земляная работа. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 320.

Грінченко. Словник української мови 

ГРАБА́РСТВО, ВА, →← ГРАБІ́ЖНИК, КА,

T: 0.119359208 M: 3 D: 3