ГРАБИ́ТЕЛЬ, ЛЯ,

Граби́тель, ля, м. 1) Грабитель. Бо неправедним достатком хвалиться грабитель. К. Псал. 20. 2) Сборщикъ податей. Борз. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 320.

Грінченко. Словник української мови 

ГРАБИ́ТЕЛЬКА, КИ, →← ГРАБИ́НА, НИ,

T: 0.116971037 M: 3 D: 3