́ I Є А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ґ 
ГРАБКИ́, КІ́В,
Грабки́, кі́в, м. мн. 1) Родъ длиннозубыхъ граблей, прикрѣпляемыхъ къ косѣ (когда косятъ хлѣбъ). Косити́ на грабки́. Косить косой съ такими граблями. 2) — св. Івана. Раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. I. 10. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 320.

Грінченко. Словарь української мови  2018

← ГРАБИ́ТЕЛЬКА, КИ,ГРАБЛІ, БЕ́ЛЬ, БЛІ́В, →

T: 0.045167794 M: 6 D: 0