ГРАБІ́Ж, ЖУ́,

Грабі́ж, жу́, м. 1) Грабежъ, ограбленіе. 2) Сборъ податей. Радом. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 320.

Грінченко. Словник української мови 

T: 1.040888831 M: 1 D: 1