ГРАБІ́Ж, ЖУ́,

Грабі́ж, жу́, м. 1) Грабежъ, ограбленіе. 2) Сборъ податей. Радом. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 320.

Грінченко. Словник української мови 

ГРАБІ́ЖКА, КИ, →← ГРАБ, БА,

T: 0.103668249 M: 3 D: 3