I. КУП

I. Куп меж. отъ гл. 1) Купати. 2) Купувати. На місті так: куп, та й луп. Ном. № 10478. II. Куп, па, м. 1) Купанье. Купалочка з купа вийшла. Мет. 312. 2) Куп-куп-зілля. Раст. Convallaria Polygonatum L. ЗЮЗО. І. 119. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 325.

Грінченко. Словарь української мови 

I. КУРІЙ, РІЯ, →← I. КУЛИК, КА,

T: 0.148026864 M: 3 D: 3