I. БОЙКО

I. Бойко нар. Хорошо. Зміев. у. Славяносерб. у. II. Бойко, ка, м. Горецъ-малороссъ изъ Галиціи, житель погорья стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ. Гол. I. Вступл. 712. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка. Pauli. ІІ. 108. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 82.

Грінченко. Словник української мови 

I. БРАТОВА, ВОЇ, →← I. БИНЬО, НЯ = БИНЯ.

T: 0.116780681 M: 3 D: 3