I. МІХ, МО́ХУ,

I. Міх, мо́ху, м. = Мох. Стара, старезна, аж її міх покрив. МВ. ІІ. 65. II. Міх, міха, м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Ном. № 1808. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. Ном. № 11043. 2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх. Ном. № 2277. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 434.

Грінченко. Словарь української мови 

I. МІЧ →← I. МІ́СТО, ТА,

T: 0.13348215 M: 3 D: 3