I. ВИЗІР, РУ,

I. Визір, ру, м. 1) Видъ; взглядъ. Вх. Уг. 230. Употреб. въ выраженіи: на визір — на взглядъ, для виду, видимости. Аби був на визір. Мнж. 186. 2) Окно. Острожск. у. Слов. Д. Эварн. II. Визір, ра, м. Визирь. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 160.

Грінченко. Словник української мови 

I. ВИКОНАТИ, НАЮ, ЄШ, →← I. ВИЖАТИ

T: 0.108141512 M: 3 D: 3