КРОВОТІЧ, ЧІ,

Кровотіч, чі, ж. Кровотеченіе. Жінка одна була в кровотічі років дванадцять. Св. Мр. V. 25. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 310.

Грінченко. Словник української мови 

КРОВУВАТИЙ, А, Е. →← КРОВОПИЙКА, КИ,

T: 0.11968159 M: 3 D: 3