КРУЧКОДЕР, РА,

Кручкодер, ра, м. Крючкотворъ; взяточникъ. Поліцейські кручкодери. КС. 1882. X. 189. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 316.

Грінченко. Словарь української мови 

КРУЧОК, ЧКА, →← КРУЧИЙ, А, Е.

T: 0.08742028 M: 3 D: 3