КРЯЖ, ЖА,

Кряж, жа, м. 1) Спинной хребетъ. Чуб. VII. 575. 2) Холмъ. Мнж. 4. З’їхавши на високий кряж, озирнувся Кирило Тур. К. ЧР. 158. Давно вже на його грудях лежить широкий кряж сирої землі. Стор. І. 228. 3) Деревянный отрубокъ цилиндрической формы. Чуб. VII. 575. Вас. 184. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 316.

Грінченко. Словник української мови 

КРЯЖИТИ, ЖУ, ЖИ́Ш, →← КРЯВЧАТИ, ВЧУ, ЧИШ,

T: 0.1016192 M: 3 D: 3