КУЙОВДИТИ, ДЖУ, ДИШ,

Куйовдити, джу, диш, гл. 1) Всклокочивать. 2) Мести (о мятели). А що, Петре, чи далеко заїдемо? бач, яка хуртовина! бач, як куйовдить. О. 1861. V. 66. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 320.

Грінченко. Словник української мови 

КУЙОВДИТИСЯ, ДЖУСЯ, ДИШСЯ, →← КУЙОВДА, ДИ,

T: 0.108620637 M: 3 D: 3