КУМЕДНО

Кумедно нар. 1) Смѣшно. Та кумедно ж і грається він з ляхами — неначе кіт з мишою. Стор. МПр. 126. 2) Странно. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 324.

Грінченко. Словник української мови 

КУМЕЦЬ, МЦЯ́, →← КУМЕДНИЙ, А, Е.

T: 0.138992925 M: 3 D: 3