КУМЕЦЬ, МЦЯ́,

Кумець, мця́, м. Ум. отъ кум. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 324.

Грінченко. Словник української мови 

КУМИН, А́, Е́ →← КУМЕДНО

T: 0.099508303 M: 3 D: 3