КУПЕР, ПРА,

Купер, пра, м. 1) Хвостецъ и вообще сѣдалищная часть туловища человѣка. О. 1861. XI. Свид. 35. У купрах болить. 2) Хвостецъ (птицы). 3) Концы платка въ женской головной повязкѣ? Жінки зав’язують голову в хустку із купром — от, трохи так, як київські міщанки. Св. Л. 2. Ум. Куприн. Приніс нам зять курку, посадивши на бандурку, посадив он є мудре — куприком на полуднє. Гол. II. 673. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 326.

Грінченко. Словник української мови 

КУПЕРВАС, СУ, →← КУПЕКА, КИ,

T: 0.106833487 M: 3 D: 3