КУПЛЯ, ЛІ,

Купля, лі, ж. 1) Купля, покупка. Ні дар, ні купля. Ном. Купля руки пече, а продаж гріє. Ном. № 10493. Сей Іваненко напропале закохався у ярмарках, у куплі та в продажі. МВ. ІІ. 136. 2) Покупка, купленный предметъ. Ідіть подивіться на мою куплю. Волч. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 327.

Грінченко. Словник української мови 

КУПЛЯТИ, ЛЯ́Ю, ЄШ, →← КУПЛЕНИНА, НИ,

T: 0.112314031 M: 3 D: 3