КУПУВАТИ, ПУЮ, ЄШ,

Купувати, пую, єш, сов. в. купити, плю́, пиш, гл. 1) Покупать, купить. У наряді доброго коня купувала. Макс. Люде знають гірку долю, не йдуть купувати, та й не хочуть купувати, не хочуть питати. Мет. 13. І хліба ні за ща купити. МВ. Купувати молоду. Въ свадебномъ обрядѣ давать угощеніе и деньги братьямъ невѣсты и ихъ товарищамъ, которые будто-бы продаютъ послѣднюю. Мил. 123. 2) Брать землю въ аренду. Чи не можна б на цей год купить де небудь землю на овес? Нѣжин. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 328.

Грінченко. Словник української мови 

КУПУСІ →← КУПУВАННЯ, НЯ,

T: 0.11088149 M: 3 D: 3