КУРКОЇД, ДА,

Куркоїд, да, м. Пожиратель куръ. Употребляется въ значеніи: лакомка. Такъ названы въ старинныхъ стихахъ о желтоводской битвѣ (1648) польскіе паны и вообще польскіе солдаты: От же Хмельницький може, — поможи йому, Боже, — тих куркоїдів бити, як жидів не живити! Юж утікають з валів: бояться самопалів. АД. II. 136. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. Ном. № 873. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 330.

Грінченко. Словник української мови 

КУРКОДИМ, МА, →← КУРКАТИ, РЧУ, ЧИШ,

T: 0.102367806 M: 3 D: 3