КУХОЛЬ, ХЛЯ,

Кухоль, хля, м. Глиняная, деревянная или металлическая кружка. Чуб. VII. 386. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Мет. 86. Коло неї на лаві череп’яний кухоль з водою. Левиц. І. 75. Старі кухлі полив’яні, горілкою наливані. Щог. В. 4. Ум. Кухлик, кухличок. Брагу кухликом тягли. Котл. Ен. На вікнах наставляно в кухликах квіток. Левиц. І. Та подай, Галю, та подай мені і кухличок, і відерце. Мет. 102. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 334.

Грінченко. Словник української мови 

КУХТА, ТИ, →← КУХОВАРСЬКИЙ, А, Е.

T: 0.1200386 M: 3 D: 3