КУЧЕРЬ, РЯ,

Кучерь, ря, м. Употребляется преимущ. во мн. ч. 1) Кучері. Кудри. А твій кучеръ… остригли, і рости не хоче. Федьк. І. 31. Голова в кучерях, як у золотому вінку. К. ЧР. 104. О клубящемся туманѣ: Туман, мати, по дорозі у кучері в’ється. Мет. 463. 2) Хвостовыя перья у селезня. Кучері в качура на хвості. Левиц. Пов. 183. Галицкіе парни-покутяне украшаютъ ими свои шляпы, гдѣ они называются также кучерями. Kolb. 3) Родъ орнамента съ завитками, употребляемаго въ вышивкахъ, нашивкахъ на одеждѣ, рѣзьбѣ и пр. Kolb. І. 49. Шух. І. 128, 303. 4) Украшенія изъ загнутаго металлическаго листа у крышки курительной трубки. Шух. І. 276. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 334.

Грінченко. Словник української мови 

КУЧЕРЯВІТИ, ВІЮ, ЄШ, →← КУЧЕРИХА, ХИ,

T: 0.112924116 M: 3 D: 3