ЛАДНАТИ, КАЮ, ЄШ,

Ладнати, каю, єш, гл. Пѣть свадебныя пѣсни. Вх. Зн. 31. Не все то правда, що на весіллі ладкають. Ном. № 6823. Ладнати, на́ю, єш, гл. 1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає. 2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати. 4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. Г. Барв. 127. 5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? Гол. III. 163. 6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам’янці друге склалось. Св. Л. 290. 7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим? 8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел. Св. Л. 76. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 340.

Грінченко. Словник української мови 

ЛАДНАТИСЯ, НА́ЮСЯ, ЄШСЯ, →← ЛАДНІСТЬ, НОСТИ,

T: 0.098553022 M: 3 D: 3