ЛАЙНУТИ, НУ́, НЕ́Ш,

Лайнути, ну́, не́ш, гл. Ругнуть. Либонь уже десяте літо, як людям дав я «Кобзаря», а їм неначе рот зашито: ніхто й не гавкне, не лайне, неначе й не було мене. Шевч. 580. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 342.

Грінченко. Словник української мови 

ЛАЙНЯК, КА́, →← ЛАЙНО, НА́,

T: 0.115178943 M: 3 D: 3