ЛАНЦЮГ, ГА,

Ланцюг, га, м. Цѣпь. Біда за біду чіпляється, як у ланцузі кільце за кільце. Ном. № 2164. Ланцюгами за поперек втроє буду тебе (невольника) брати. Дума. Несе з України аж у Сібір ланцюг-пута. Шевч. 455. Не рвися, як собака на ланцюзі. Ном. № 3162. Назад рученьки зв’язали, в ланцюг ніженьки скували. Чуб. V. 986. Ум. Ланцюжок. Невеличкі лампадки… на тоненьких ланцюжках. Мир. Пов. II. 56. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 343.

Грінченко. Словник української мови 

ЛАНЦЮГА, ГИ, →← ЛАНЦЮВАТИ, ЦЮ́Ю, ЄШ,

T: 0.113059292 M: 3 D: 3