ЛАСКА, КИ,

Ласка, ки, ж. 1) Любовь, привязанность, ласка. У дівчини стільки ласки, як на тихій воді ряски. Лавр. 1. Утеряла дівчинонька у козака ласку. Мет. Я. Серце рвалося, сміялось, виливало мову, виливало, як уміло, за темнії ночі, за вишневий сад зелений, за ласки дівочі. Шевч. 4. Чужа жка сироті Великдень. Ном. № 10702. 2) Милость, благосклонность, благоволеніе, благодать; покровительство. Панська ласки до порош. Ном. № 1200. Боїться ласки втратити. Н. Вол. у. Я панською ласкою багатий. Шевч. 139. Знайшла бо єси ласку в Бога. Єв. Л. І. 30. Святителю Миколаю, угоднику Божий, помощнику скорий! допоможи мені ласкою своєю небесною! Чуб. І. 114. Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. ІІ. 13. І над собакою повинно мати ласку. Ном. № 4498. З ласки. Изъ милости, даромъ. Хто служить з ласки, тому милосердиєм платять. Ном. № 10326. Живу у чужій сем’ї з ласки. МВ. ІІ. 105. З божої ласки. Божіею милостью. запобігати ласки. Добиваться милости, благосклонности. Такої ласки можна і в цигана запобігти. Ном. № 4769. Ласку творити. Быть любезнымъ. На чиїм возі їдеш, тому й ласку твори. Ном. 9610. Коли ласка ваша, твоя. Пожалуйста! Если возможно. Пусти мене прогулятись, коли ласка твоя. То по вашій ласці. Это какъ вамъ будетъ угодно. То по вашій ласці: як дасте, — матиме. Н. Вол. у. Аби була ласка.. Лишь-бы было угодно… Аби була ласка слухати, — поки не охрип, — співатиму. Шевч. 156. Те робив, що з ласки вашої звеліли. Я дѣлалъ то, что вамъ угодно было приказать. Стор. МПр. 45. Будь ласка, будь ласко!.. Пожалуйста! Будь ласка, дай мені!. 3) Одолженіе. 4) Ласочка, ласица. Ум. Ласочка. Плаче собі тихесенько… Шелесть!. коли гляне: по-під тем, мов ласочка, крадеться Оксана. Шевч. 143. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 345.

Грінченко. Словник української мови 

ЛАСКАВ →← ЛАСИЦЯ, ЦІ,

T: 0.103720481 M: 3 D: 3