ЛІБ, ЛО́БА,

Ліб, ло́ба, м. = Лоб. Пани чубляться, а в мужиків ліб тріщить. Ном. № 1304. Під носом косить пора, а в лобі й орать ні на що. Ном. № 13766. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 367.

Грінченко. Словник української мови 

ЛІБЕ́РІЯ, РІЇ, →← ЛІ́ЄЧКА, КИ,

T: 0.092479974 M: 3 D: 3