ЛІНУВА́ТИСЯ, НУЮСЯ, ЄШСЯ,

Лінува́тися, нуюся, єшся, гл. Лѣниться. «Поможи, Боже!» — А ти не лінуйсь, небоже! Ном. № 9943. Я їй щиро робила, не лінувалась і слухняна була. МВ. І. 29. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 369.

Грінченко. Словник української мови 

ЛІ́НЬКИ, КІВ, →← ЛІНУВА́ННЯ, НЯ,

T: 0.129921209 M: 3 D: 3