ЛІПОТА́, ТИ,

Ліпота́, ти, ж. Красота. Та не одною ліпотою Маруся звісна стала всім, а більше розумом своїм. Греб. 318. Далеко їй було до стародавньої ліпоти. К. ЧР. 99. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 369.

Грінченко. Словник української мови 

ЛІПЧИ́ТИСЯ, ЧУ́СЯ, ЧИШСЯ, →← ЛІПНИ́К, КА,

T: 0.103659343 M: 3 D: 3