ЛІПШ, ЛІПШЕ,

Ліпш, ліпше, нар. Лучше. Ой листи писати — будуть люде знати: ліпш самому сісти поїхати. Чуб. V. 630. Я милого ліпше люблю, як мама дитину. Гол. І. 213. Ум. Ліпшенько. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 369.

Грінченко. Словник української мови 

ЛІ́ПШАТИ, ШАЮ, ЄШ, →← ЛІПЧИ́ТИСЯ, ЧУ́СЯ, ЧИШСЯ,

T: 0.10636757 M: 3 D: 3