ЛІСНИ́ЧИЙ, ЧОГО,

Лісни́чий, чого, м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Чуб. І. 271. Плаче бідне… А москалям байдуже, — минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули. Шевч. 87. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 370.

Грінченко. Словник української мови 

ЛІСНИ́ЧИХА, ХИ, →← ЛІСНИ́ЦЯ, ЦІ,

T: 0.109751592 M: 3 D: 3