́ I Є А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ґ 
I. ВІДПІРАТИСЯ, РАЮСЯ, ЄШСЯ,
I. Відпіратися, раюся, єшся, сов. в. відіпратися, відперуся, решся, гл. Отстирываться, отстираться, отмываться, отмыться (о бѣльѣ). У шось таке рушник уробили, що й не відіпралося. Черниг. II. Відпіратися, раюся, єшся, сов. в. відпертися, відіпруся, прешся, гл. 1) Отпираться, отпереться (о запорѣ). 2) = Відмагатися 1. Відпірайся, мій синочку, що коника та й не маєш. Н. п. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 223.

Грінченко. Словарь української мови  2018

← I. ВІДПІРАТИ, РАЮ, ЄШ,I. ВІДСАПУВАТИ, ПУЮ, ЄШ, →

T: 0.048410665 M: 6 D: 0