́ I Є А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ґ 
I. ВІДТИКАТИ, КАЮ, ЄШ,
I. Відтикати, каю, єш, сов. в. відіткнути, ну, неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх. Рудч. Ск. І. 182. II. Відтикати, каю, єш, сов. в. відтикати, тичу, чеш, гл. 1) Обдергивать, обдернуть. Відтич спідницю, бо ходиш підтикана як чапля. 2) — копи. Отмѣчать копны, втыкая въ нихъ палки? Ном. № 10175. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 231.

Грінченко. Словарь української мови  2018

← I. ВІДСАПУВАТИ, ПУЮ, ЄШ,I. ВИБІГАТИ, ГАЮ, ЄШ, →

T: 0.033922515 M: 6 D: 0