I. ГАСНУТИ, НУ, НЕШ,

I. Гаснути, ну, неш, гл. Угасать, потухать. На вітрі свічка гасне. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236. Крізь верби сонечко сияє і тихо гасне…. День погас і все спочило. Шевч. 424. Гаснуть очі. Шевч. 224. II. Гаснути, ну, неш, гл. однокр. в. отъ гасати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 276.

Грінченко. Словник української мови 

I. ГЛЯ →← I. ГАРАЗД

T: 0.129668448 M: 3 D: 3