ЄЛОЧЄ́Р, РА,

Єлочє́р, ра, м. 1) Пастухъ барановъ и недойныхъ овецъ. Шух. I. 190. 3) = Єлівник. Шух. I. 185. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 468.

Грінченко. Словник української мови 

ЄЛЬЦЕ́, ЦЯ́, →← ЄЛО́М, МУ,

T: 0.115743149 M: 3 D: 3