ЄНИ́ЧЕНЬКО, КА,

Єни́ченько, ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки. АД. І. 148. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 468.

Грінченко. Словарь української мови 

Є́НЧИЙ →← ЄНЕРА́ЛЬСЬКИЙ, А, Е.

T: 0.088027787 M: 3 D: 3