́ I Є А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ґ 
I. ГОЛЯ́
I. Голя́, (лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404. II. Голя, ля́ти, с. = Голопуцьок 1. Вх. Уг. 233. Ум. Голятко. Вх. Уг. 233. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 307.

Грінченко. Словарь української мови  2018

← I. ГОЛОВЕНЬ, ВНІ,I. ГРАД, ДУ, →

T: 0.041146719 M: 6 D: 0