́ I Є А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ґ 
I. ГРАД, ДУ,
I. Град, ду, м. = Гряд. Граду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Ном. № 2098. II. Град, ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). Чуб. І. 160. 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду. Чуб. V. 781. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 321.

Грінченко. Словарь української мови  2018

← I. ГОЛЯ́I. ГРАК, КА́, →

T: 0.033940485 M: 6 D: 0