I. ГРАД, ДУ,

I. Град, ду, м. = Гряд. Граду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Ном. № 2098. II. Град, ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). Чуб. І. 160. 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду. Чуб. V. 781. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 321.

Грінченко. Словник української мови 

I. ГРАК, КА́, →← I. ГОЛЯ́

T: 0.10323317 M: 3 D: 3