I. ГРАК, КА́,

I. Грак, ка́, м. 1) Грачъ. Од лівого виска він чорнявий як грак. МВ. ІІ. 182. 2) Лови́ти гракі́в = Ґави ловити. Він граків ловить. Ном. № 10925. II. Гра́к меж. и пр. = Гряк и пр. Стук! грак! то й п’ятак. Ном. № 10433. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 321.

Грінченко. Словник української мови 

I. ГРЮ́К →← I. ГРАД, ДУ,

T: 0.109393533 M: 3 D: 3