А́РІДНИК, КА,

А́рідник, ка, м. Чортъ. Шух. І. 36. Арідник го знає! — Чортъ его знаетъ. Фр. Пр. 9. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 9.

Грінченко. Словник української мови 

T: 0.863163835 M: 1 D: 1