А́ХАТИ, ХАЮ, ЄШ,

А́хати, хаю, єш, сов. в. а́хнути, ну, неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. Левиц. І. 483. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 11.

Грінченко. Словник української мови 

T: 0.141598812 M: 1 D: 1