АА́КУВАТИЙ, А, Е.

Аа́куватий, а, е. Употребляющій великорусскую акающую рѣчь. Аакувата Русь. К. Дз. 100. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 1.

Грінченко. Словарь української мови 

АБА́ЗЬ! →← АА́КАТИ, КАЮ, ЄШ,

T: 0.111098464 M: 3 D: 3