АВРЯ́К, КА́,

Авря́к, ка́, м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатер. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

Грінченко. Словник української мови 

T: 0.228846409 M: 1 D: 1