́ I Є А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ґ 
I. ДИ́БКИ
I. Ди́бки нар. = Дибка. Дали бабі рибки, стала баба дибки. Ном. II. Ди́бки, ди́боньки, дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сі, дибу́сеньки. О дѣтяхъ: ходить ( = Дибати). О. 1862. IX. 119. — ста́ти, ходи́ти. О дѣтяхъ: стать, ходить: о взрослыхъ: стать, ходить на цыпочкахъ. Івась або Василько прилізе, стає дибки коло матері, спинається їй на руку. Мир. ХРВ. 71. Инша скочить та почне вистрибувати дибки-дибки, щоб пані не почула. МВ. (О. 1862. III. 35). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 381.

Грінченко. Словарь української мови  2018

← I. ДА́ХА, ХИ,I. ДО →

T: 0.032187585 M: 6 D: 0